Page 195 - 4763

Режими експлуатації свердловин, що передбачають

підтримку постійної депресії чи постійного градієнта тиску в
привибійній зоні, встановлюють для запобігання руйнування
скелета пласта. У міцних стійких колекторах, як правило,

треба дотримуватися умови постійного дебіту, що забезпечує
виконання планових завдань з видобутку газу. Постійний,

гранично безводний дебіт встановлюють і для запобігання
підтягування конуса підошовної води. У газоконденсатних

свердловинах підтримують режим постійного вибійного
тиску, який повинен перевищувати тиск початку конденсації.

Тим самим попереджується передчасне відокремлення газу
від рідкої фази, що може ускладнити роботу свердловини.
Умову сталого тиску на гирлі свердловини використовують за

необхідності подавання в газозбірну мережу газу визначеного
тиску. Технологічні режими експлуатації свердловин можуть

змінюватися на різних етапах розробки родовища, тому що
змінюються фактори, які обмежують дебіт газових

свердловин.
Після обґрунтування режиму експлуатації свердловин,

наступна задача зводиться до визначення зміни в часі дебіту
чи вибійного тиску, виходячи з заданих обмежуючих умов.
Попередньо, в результаті проектування розробки родовища,

повинна бути задана динаміка зміни в часі пластового тиску

p пл  t .
Якщо свердловина експлуатується в режимі постійної

депресії на пласт p  p пл  р с  const , зміну дебіту
свердловини в часі визначають з рівняння (4.6), що має вигляд

p  2 p пл  t    p  A Q  B Q . (15.8)
2
a
a
Т оді зм іна дебіту в часі визначається ф орм улою
 A  A 2  p  пл (t)   p 
Q  4 B  p2 . (15.9)
a
2 B

195