Page 193 - 4763

газу до свердловин, ґрунтуються на двочленному законі

фільтрації:

     2 , (15.3)
p 
l k
де:  – густина газу;   – коефіцієнт, що враховує

структуру порового простору і визначається

експериментально.
Двочленний закон фільтрації на відміну від закону Дарсі
враховує не тільки втрати енергії на тертя, але й на подолання

сил інерції, що виникають під час руху газу (чи рідини) з
великою швидкістю в поровому просторі зі складною

структурою.
Формула припливу ідеального газу до свердловини,

отримана на підставі закону (4.3), має такий вигляд:

μ Qр а R к ρ р β Q 2
р пл  р  a ln  a a a . (15.4)
2
2
в
2 2
πkh r
c 2π h r
c
Для зручності вводять такі позначення
A  μp a ln R к , B  ρ р a β  . (15.5)
a
2 2
πkh r
c 2 π h r
c
Коефіцієнти А і В називають коефіцієнтами
фільтраційних опорів, використання їх спрощує запис

формули припливу (4.4)

р пл  р  AQ  BQ 2 (15.6)
2
2
a
a
c
.
Якщо при фільтрації за двочленним законом ураховують
реальні властивості газу, то коефіцієнти фільтраційних опорів
визначають за наступними формулами:

~ ~ р ~ β 
A  μ рz a T пл ln R к , B  a z ρ T пл . (15.7)
a
2
πkhT ст r c 2 π h 2 T ст r c

193