Page 152 - 4751

експеримент або принципово неможливий, або може призвести
до передбачених наслідків.
Імітаційне моделювання не потребує великих людських і
фінансових витрат: кількість дослідників у групі не перевищує
семи осіб. Сюди входять спеціалісти з системного аналізу, обчис-
лювальної техніки, фахівці-ерудити, економісти. Така сукупність
фахівців за умови їхніх цілеспрямованих, узгоджених дій забез-
печує комплексний характер досліджень. Цей своєрідний «колек-
тивний розум», закладений у модель, перетворює її у форму
самоусвідомлення людини, оскільки об’єктом вивчення стає світ,
що оточує людину, тобто система «Людина – Світ».
Серед перших спроб побудувати імітаційну модель слід
відзначити розробку вітчизняного дослідника М. М. Мойсеєва.
Разом з групою співробітників йому вдалося створити імітаційну
модель історії політичного, економічного і воєнного «змагання»
грецьких полісів часів Пелопоннеської війни. Модель допомогла
вперше виявити і зрозуміти багато нових фактів історії Давньої
Греції: встановлено реальну тогочасну вартість вовни і деяких
товарів, з’ясовано кількість вина (0,5 л на день), яку отримував
кожний раб, тощо.
Крім імітаційних моделей, широкого застосування набули
історичні аналогії і сценарії майбутнього. Сценарій можна розг-
лядати як історико-системну модель соціального чи біосоціа-
льного розвитку. Вперше сценарій як метод виявлення закономір-
ностей і механізмів розвитку складних біосоціальних систем
створили Г. Кан і А. Вейнер у книжці «Рік 2000» і визначали як
гіпотетичну послідовність подій. Сценарії з’ясовують:
- по-перше, в який спосіб, крок за кроком, може бути
реалізована та чи інша теоретична конструкція;

151