Page 147 - 4751

шляхи досягнення певних цілей соціально-економічного, екологі-
чного і політичного розвитку. На думку І. В. Бестужева-Лади,
прогнози можуть і повинні передувати планам, програмам,
управлінським рішенням, мають оцінювати хід, а головне, наслі-
дки виконання чи невиконання планів і управлінських рішень.
Не є випадковим, що прогностика, як і глобалістика, сфор-
мувалась у 70-ті роки ХХ ст. Саме з цього часу розпочався так
званий «футурологічний бум», тобто були створені численні
державні і недержавні інститути, установи, центри з метою
розроблення соціально-економічних, науково-технічних, демо-
графічних, екологічних, військово-політичних прогнозів.
Між прогностикою і футурологією існує відмінність. Прог-
ностику частіше відносять до суто наукового знання, а футуро-
логію пов’язують не тільки з науковими пронозами, а й з
пророцтвами, науковою фантастикою, утопіями й антиутопіями.
Відмінність між прогностикою і футурологією має, скоріше,
ідеологічне й емоційне підґрунтя. Недарма західні дослідники з
проблем майбутнього, як правило, називали себе футурологами, а
східні (у тому числі і вітчизняні) – прогнозистами. Але визна-
чення об’єкта дослідження у них збігалося.
На підставі широкого застосування старих і розроблення
нових методів формування ймовірнісної інформації про майбутнє
прогностика розглядає і вивчає можливі альтернативні варіанти
майбутнього і намагається з’ясувати: межі можливого вибору;
наслідки кожного окремого вибору; потенційні можливості появи
нових «несподіваних» проблем об’єкта прогнозування на певний
період майбутнього. Кінцевою метою такого прогнозу є визна-
чення перспективних проблем. Також вона намагається з’ясувати
суперечності, кон-флікти і кризи, можливі в процесі розвитку
людства, науки, техніки, суспільства.

146