Page 157 - 4746

вуарного парку вважають рівним дво-, тридобовій пропускній
здатності магістрального нафтопроводу.

Рисунок 10.1 – Схема магістрального нафтопроводу

З резервуарного парку нафта підкачується підпірними
відцентровими насосами 2, які створюють необхідний підпір
(тобто підвищений тиск – від 0,5 до 0,8 МПа) перед основни-
ми відцентровими насосами 1, щоб уникнути в них кавітації.
Основні насоси подають нафту в магістральний трубопровід 5
з лінійною перекривальною арматурою 6. Основні насоси
з’єднуються в більшості випадків послідовно по 2 або 3 (за-
лежно від заданого режиму перекачування), щоб створити не-
обхідний робочий тиск у нафтопроводі. Привід насосів на на-
фтоперекачувальних станціях здійснюється від електродвигу-
нів. Випускається тільки один типорозмір відцентрових насо-
сів для магістральних нафтопроводів і нафтопродуктопроводів
3
(серія НМ) з різною подачею – від 125 м /год до
3
12,5 тис. м /год і напором від 200 до 800 м. Робочий тиск в
нафтопроводах залежно від їх діаметра змінюється від 6,4 (для
діаметра 530 мм) до 5,5 МПа (для діаметра 1220 мм). Цей тиск
витрачається на подолання потоком нафти гідравлічного опо-
ру, створюваного стінками труб, і по довжині трубопроводу
поступово зменшується. В тому місці на трасі, де тиск у наф-
топроводі знижується до мінімального підпору, розміщують
наступну нафтоперекачуючу станцію – проміжну НС 11, і про-
цес повторюється знову до наступної проміжної станції. Про-
міжні станції розміщують по трасі нафтопроводу відповідно

155