Page 156 - 4746

10 ТЕХНОЛОГІЯ ТРАНСПОРТУВАННЯ НАФТИ І
НАФТОПРОДУКТІВ МАГІСТРАЛЬНИМИ ТРУБОПРО-
ВОДАМИ

Нафти, які добувають, суттєво різняться за вмістом пара-
фіну і асфальто-смолистих речовин і, відповідно по в’язкості і
температурі застигання. Висока в’язкість і великий вміст па-
рафіну сильно ускладнюють трубопровідний транспорт таких
нафт, особливо за порівняно низьких температур грунту. Ви-
соков’язкі і парафінисті нафти транспортують нафтопровода-
ми, в більшості випадків у підігрітому стані.
Нафтопроводи північних районів з такими нафтами про-
кладають у районах з вічномерзлими грунтами, і підігрівати ці
нафти не завжди можна, оскільки мерзлий грунт буде танути і
нафтопровід втратить стійкість, що може бути причиною роз-
риву труб. Тому там, де це можливо, перекачування висо-
ков’язких північних нафт потрібно здійснювати з ма-
лов’язкими розріджувачами (малов’язка нафта, конденсат) або
в газонасиченому стані (тобто з розчиненим попутним газом),
що дозволить відмовитися від попереднього нагріву таких
нафт.
Магістральний нафтопровід (рисунок 10.1), як правило,
починається з головної насосної станції (ГНС) 3 і закінчується
кінцевим пунктом 16 і складається з:
- лінійних споруд, які представляють собою власне тру-
бопровід, по якому і відбувається перекачування нафти, і до-
поміжних лінійних споруд (лінії зв’язку, система протикоро-
зійного захисту, вздовжтрасових доріг і т. д.);
- перекачувальних насосних станцій, які здійснюють пе-
рекачування нафти, станцій підігрівання нафти при перекачу-
ванні високов’язких нафт; кінцевого пункту 16. Нафта з про-
мислу надходить у резервуарний парк 4 ГНС 3. Резервуарний
парк ГНС призначений для приймання нафти з промислу у
випадку зупинки постачання нафти з промислу. Об’єм резер-

154