Page 15 - 4746

В. Шайноха, Я. Гжибовський (1906 р.) опрацювали в тек-
стовій і графічній формі (геологічні карти і розрізи) увесь Бо-
риславський район, разом з озокеритовими теренами. Вперше
було розглянуто проблему насуву давніх формацій краю Кар-
пат на соленосні шари, а за даними свердловин глибиною по-
над 1000 м було встановлено, що під соляними відкладами за-
лягають так звані добротівські шари (нині поляницькі). Це
відкриття на десятиліття визначило напрями пошуків нових
родовищ на Прикарпатті. Аналогічні нафтогазоносні структу-
ри були виявлені в Рипному, Нагуєвичах, Биткові та інших ра-
йонах. На нафтопромислі Рипне перше буріння провели в 1887
р., а у 1892 р. було вже 11 експлуатаційних свердловин. У На-
гуєвичах буріння ручним способом вперше застосували у 1894
р. для поглиблення колодязя, викопаного до глибини 60 м.
Найбільшим із згаданих родовищ є Битківсько-Бабчинське.
Нафтопромисел Битків-Пасічна відомий з 1860-1870х років,
для видобування нафти тут копали колодязі. Перша свердло-
вина в Биткові була пробурена у 1897 р. без позитивного ре-
зультату, але вже друга у 1899 р. дала першу нафту. Після
Другої світової були відкриті Волинське, Північнодолинське,
Старосамбірське, Гніздецьке, Пнівське, Пасічнянське, Спась-
ке, Струтинське, Орів-Уличнянське, Стинавське та інші родо-
вища, поклади вуглеводнів у яких пов’язані зі структурами,
аналогічними Бориславській глибинній складці.
Суттєву роль у становленні нафтогазовидобувної проми-
словості Галичини відіграло відкриття Східницького родови-
ща, яке пов’язане не з піднасувним (глибинним) елементом, як
Бориславське і більшість інших родовищ Передкарпатського
прогину, а із Скибовим покривом Складчастих Карпат. При-
родні виходи нафти в околицях Східниці відомі давно, але по-
чаток нафтопромислу Східниця пов’язаний із закладенням у
1859 р. неглибоких (до 20 м) колодязів на місцях виходів наф-
ти на поверхню.

13