Page 10 - 4746

Нафта, або, як її тоді повсюди називали “скельна олія”,
проявилась у вигляді значних виходів уздовж північного бор-
ту Карпат в ущелинах скель, на берегах потоків, потічків, і
ставів, плаваючи та накопичуючись на їх поверхні. Траплялась
вона в широкому пасмі Карпат – від Космача і Косова на сході
до району Нового Сонча на заході.
У середині XVIст. у публікаціях І. Спічинського (1556) і
М. Сєнніка (1568) також повідомляється про лікувальні влас-
тивості нафти. М. Ужендовський (1595) описує властивості
бітумів, які використовували у медицині, а також спосіб виро-
бництва свічок з земного воску. Марцін з Ужендова, ботанік,
лікар, професор Краківської академії у книжці “Польський ге-
рбарій…” (1595) згадує не тільки про нафту, а й про асфальт
та озокерит.
У XVIIIст. з’являються праці, що описують не тільки
властивості, а й місця виходів та способи збирання “скельної
олії” на Прикарпатті, відомі описи про нафтові джерела в ра-
йонах населених пунктів Кросно, Роп’янка, Дрогобич, Стеб-
ник, Слобода-Рунгурська. Прояви нафтоносності відобража-
лися в різних географічнич назвах, які пішли від слова “ропа”,
тобто “нафта”: Ропа, Ропіца, Роп’янка, Рипне, тощо.
Еразм Сикст у праці “Про теплиці під склом” наводить
спосіб копання на нафту в районі м. Дрогобич та способи
отримання напівпродуктів шляхом кип’ятіння, випаровування,
дистиляції. Початком промислового видобування нафти в Ка-
рпатах вважають 1771 р. Саме тоді у с. Слобода-Рунгурська,
що на Коломийщині, з колодязя, який копали на сіль, з глиби-
ни 24 м отримали нафту. У подальшому з цього колодязя наф-
ту одержували понад 100 років в об’ємі близько 100 кг/добу. У
1775 р. на промислі в Слободі-Рунгурській вже діяло сім шур-
фів глибиною від 25 до 70 м. У Рипному початок нафтовидо-
бувних робіт (Рожнятівський район Івано-Франківської облас-
ті) датується 1786 р., коли було викопано перший нафтовий
колодязь.

8