Page 11 - 4746

Про велику зацікавленість бітумами свідчить інформація,
подана священником К.Клюком у книзі “Копалини, їх пошуки,
вивчення і використання” (1871), де він описує природні дже-
рела нафти біля м. Кросно і знахідки твердих органічних міне-
ралів (“земного сала”) в районі Слободи-Рунгурської і
Роп’янки (Покутські Карпати). Й.Мартинович вивчав нафту,
видобуту поблизу м. Калуш, описав у 1788 р. властивості її
фракцій і дав рекомендації щодо їх використання як ліків про-
ти шкірних хвороб овець, для консервації деревини та вичи-
нення шкіри.
У 1794 р. Б. Хакет опублікував свій щоденник подорожі,
де описав смугу соляних відкладів уздовж північного і східно-
го країв Карпат від Вєлічки (Польща) до Буковини і стверджу-
вав, що в її межах є нафтові родовища, деякі з яких мають на-
фтопрояви на поверхні і що в районі Старої Солі і Нагуєвичів
деколи працюють до 20 осіб, видобуваючи нафту.
У районі м. Трускавець було відкрито низку нафтових
джерел і родовище озокериту. Видобуток нафти у 1815-1816
рр. тут був незначний і становив 200-300 гарнців за тиждень.
В 1810 р. Ю. Геккер спорудив у Модричах, що біля Борислава
перший нафтоперегінний завод. Це був перший нафтоперегін-
ний завод у Європі. У той час Ю. Геккер і Я. Мітіс здійснили
перегонку нафти. Одержаний продукт використовували для
освітлювання вулиць і возили його навіть на продаж до Праги,
у 1817 р. освітлювали дрогобицькі солеворні та військові ка-
зарми. У 1819 р. Ю. Геккер видав книгу, в якій описав низку
виходів нафти біля підніжжя Карпат, їхні властивості, способи
очищення.
На той час нафтопрояви були відмічені поблизу сіл Не-
билів, Космач, Старуня, Молотків, Підливне, Перегінське,
Прислуп, Луква, Пороги, Люча, Берізка, Стебник, Битків, Па-
січна та інші.

9