Page 18 - 4746

Незважаючи на світову економічну кризу, відсталість
економіки Польщі у міжвоєнний період, особливо “Мало
польської” області, як називали поляки Східну Галичину, від-
сутність прогресивної бурової техніки, Дашавське родовище,
хоч і повільними темпами, але розбурювалось, нарощувались
обсяги видобутку газу, будувались нові газопроводи.
У 1939 р. видобуток газу з Дашавського родовища зріс до
3
203,7 млн. м ., розбурювання родовища і видобування здійс-
нювали акціонерні фірми “Польмін” і “Газоліна”. У міжвоєн-
ний період, особливо в 20-ті роки, різні фірми побудували кі-
лька газопроводів до найбільших міст регіону. Так, продовже-
ний в 1924 р. із Стрия до Дрогобича газопровід з’єднав Да-
шавське родовище з Бориславськими газопроводами. У 1925
р. газ через Дрогобич поступив у Стебник. У 1927 р. побудо-
вано другу нитку газопроводу “Дашава-Стрий”, а наступного
року – ще одну нитку газопроводу “Дашава-Стрий-Дрогобич”.
Якісно новим етапом у розбудові газотранспортної сис-
теми в Галичині стало будівництво газопроводу “Стрий-
Миколаїв-Львів”, який у 1929 р. побудувала фірма “Газоліна”.
Це був найбільший на той час газопровід у Польщі, а можливо
і в Європі. Газопровід завдовжки 82 км, діаметром 175 мм
прокладено досить складним шляхом (перетини доріг, потоків,
річок), він мав повітряні переходи через річки Дністер і Брід-
ницю. Будували газопровід за новими технологіями, з нових
матеріалів, а саме: застосовували безшовні труби, зварені у
стик ацетиленом, а також антикорозійна ізоляція. У Львові
побудували 14 км розподільних газових мереж. На першому
етапі мережі штучного і природного газу функціонували роз-
дільно, але поступово природний газ як дешевше і надійніше
паливо витіснив штучний газ. Найбільшими, за сучасною тер-
мінологією “прямими”споживачами природного газу були
Львівська міська електростанція, а також вапняковий і гіпсо-
вий заводи. Львів став чи не першим містом в Європі, яке оде-
ржало природний газ. Газопровід дав можливість також гази-

16