Page 133 - 4746
P. 133

Поклади кам’яної солі являють собою майже чисту сіль,
                            що  називається  галітом.  Вміст  галіта  в  солі  досягає  99,6  %.
                            Хімічний склад галіта: Na-33,39 %, Cl-60,61 %, молярна маса –
                                                           3
                            58,44, густина – 2,1-2,2 кг/дм , міцність за шкалою професора
                            Прод’яконова – 1,5-2,0.
                                 Поклади  кам’яної  солі  бувають  забруднені  домішками
                            глин,  ангідритів,  гіпса  та  інш.  У  кам’яній  солі  можуть  бути
                            включення інших мінералів у вигляді точкових включень, міл-
                            ких і великих гнізд, прослойок, лінз, а також включень розсо-
                            лів або газів – водню, метану, сірководню, вуглекислого газу.
                                 Чиста сіль безколірна, прозора, має скляний блиск. Якщо
                            в солі є деяка кількість домішок вона набуває різних кольорів:
                            жовтого, янтарно-жовтого, рожевого, оранжевого, червоного,
                            іржаво-темного, бурого, коричневого, зеленого мутного.
                                 Кам’яна сіль являє собою пластичний і міцний матеріал.
                            Міцність солі обумовлюється наявністю відповідних домішок,
                            орієнтацією кристалів, їх розмірами і однорідністю структури.
                                 Будучи  кристалічною,  сіль  при  підвищеному  тиску  або
                            температурі може текти. У пластичний стан вона переходить
                            при тиску приблизно 15-27,5 МПа. За причини високої плас-
                            тичності сіль не зберігає тріщин і в пластових умовах проник-
                            ність і пористість у неї практично відсутні.
                                 Розмивати ємності в кам’яній солі можна двома метода-
                            ми:
                                 1)  закачуванням прісної води і витисканням розсолу (ци-
                            ркуляційний метод); розмив можна проводити через одну або
                            кілька  свердловин  з  витисканням  розсолу  надлишковим  тис-
                            ком прісної води;
                                 2)  розбризкуванням  води  спеціальними  зрошувачами
                            (струменевий  метод);  розсіл  відкачують  з  нижньої  частини
                            ємності, що розмивається.
                                       3                      о
                                 В 1 м  прісної води при 20  С можна розчинити близько
                                                                                            3
                            358 кг солі. Для отримання концентрованого розсолу на 1 м
                                                                3
                            ємності необхідно витратити 6-7 м  прісної води.

                                                           131
   128   129   130   131   132   133   134   135   136   137   138