Page 7 - 4746

ВСТУП

Україна, яка споживає у загальному балансі більше 60–
70% імпортних енергоресурсів, є однією з енергозалежних
країн Європи. І цьому сприяє не тільки їх відсутність, а й не-
ефективне використання, що загрожує національним
інтересам та національній безпеці країни. Тому вирішення пи-
тань енергозбереження та енергоефективності є одним з пер-
шочергових в умовах енергетичної кризи в країні.
Для досягнення цієї мети необхідні ряд заходів, які
пов’язані зі збільшенням видобування нафти і газу, вирішен-
ням питання диверсифікації постачання нафти і газу, пошук і
розвідка нових родовищ нафти і газу.
Як показує світова практика, отримання енергоносіїв об-
сягом більше 30 % з одного джерела з точки зору забезпечення
надійного постачання енергоносіїв та можливості
економічного і політичного тиску на країну вже несе загрозу
втрати енергетичної незалежності.
Що стосується нафти, то має значення перспективний
вибір постачальників та танкерних перевізників морем, зару-
чатися в цьому питанні відповідними домовленостями і дого-
ворами.
Якщо проблема диверсифікації джерел постачання нафти
в даний час у нас якось вирішується, то проблема
диверсифікації джерел постачання природного газу в Україну
залишається ще на стадії пошуку альтернатив. Слід до цього
додати, що частка природного газу у використанні первинних
енергоресурсів в Україні удвічі більша, ніж у країнах
Європейського Союзу, що значно загострює ситуацію.
Тому проблему зовнішнього газопостачання з позиції
енергетичної незалежності необхідно вирішувати у таких ос-
новних стратегічних напрямах:
1) пошук альтернативних (російському) джерел імпорту
газу;

5