Page 91 - 4737

через всі технологічні операції, зберігаючи при цьому розмір пар-
тії, встановлений у момент запуску на першу операцію.
За маршрутними листами чи за іншими обліковими докумен-
тами визначають:

1) загальну кількість днів чи годин фактичного знаходження
у виробництві кожної детале-операції, а потім у сумі по всіх де-
T ;
талях  ф
2) загальна кількість днів чи годин знаходження тих самих

деталей безпосередньо в обробці  обр ;
T
3) загальна кількість днів чи годин міжопераційного часу як
різниця між першою та другою сумами, тобто:

T ср  T  T ;
 м о .  ф  обр
4) середня кількість днів чи годин знаходження деталі поза

процесом обробки (t ср о . м ) на одну міжопераційну перерву, чи теж

саме, на одну пару суміжних операцій:

T  T
ср  ф  обр
t о . м  , (2.64)
 K оп 1 


де K оп 1  – загальна кількість пар суміжних операцій в тех-
нологічному процесі всіх деталей даної групи.

Аналіз багатьох спостережень (з 23 цехів та дільниць), зроб-
лених в умовах різних типів виробництва, показав закономірну

залежність t ср о . м від показника спеціалізації робочих місць K .
сп
Обробка цих спостережень з використанням методів матема-

тичної статистики дозволила встановити таку кореляційну залеж-
ність між середнім міжопераційним часом та коефіцієнтом спеці-
алізації:

ср
t о . м   2 ,95  0 ,564 K . (2.65)
сп
За допомогою цієї залежності можна з певним наближенням

ср
визначити середню норму t о . м по цеху чи дільниці в цілому.
Паралельно-послідовний рух деталей за операціями у ме-
ханічній стадії характерний тим, що виконання наступної опера-

ції починається до закінчення обробкою всієї партії на попере-
дній операції. При цьому русі суміжні операції виконуються про-
тягом деякого часу паралельно одна до одної.

91