Page 16 - 4725
P. 16

16

            тіні  в  одному  напрямі  порядок  позначення  однаковий,  то  видима  на  цій  проекції  сторона
            площини  освітлена.  Тому  на  фронтальній  площині  проекцій  видима  сторона  трикутника
            освітлена, а на горизонтальній – ні.
























                                Рисунок 31

                                                                                Рисунок 32

                  Приклад 6.    Використовуючи спосіб  променевих перерізів  побудувати  тінь від  відрізка
            DE  на трикутник  ABC  (рис. 33).
                  Розв’язання. Побудуємо тінь від точки  (DD  1 , D 2 ) і тінь від точки  (EE  1 , E 2 ) на площині,
            заданій трикутником  ABC .
                  Тінь  від  точки  (DD  1 , D 2 )  на  площині  ABC   знайдемо  так:  промінь  світла,  інцидентний
            точці  D ,  заключаємо  в  допоміжну  горизонтально  проектуючу  площину  Σ   (Σ              1  −
            горизонтальний  слід  площини),  знайдемо  лінію  12   ( 21 1  1  1 ,  2 2 2 )  перетину  площин  заданої  і
            допоміжної і на ній шукану точку  (DD Т  1 Т  , D Т  ).
                                                          2
                  Аналогічно будуємо тінь від точки  (EE  1 , E 2 ). Для цього промінь світла, інцидентний точці
            E ,  заключений  у  горизонтально  проектуючу  площину  Ω   (Ω        1  −   горизонтальний  слід
            площини) і знайдені точки  ( ,33  1  3 2 ) і  (4  4 1  4 ,  2 ) , що визначають лінію перетину площин  ABC  і

            Ω . В перетині прямої 34 з променем розташована точка  (EE   Т  1 Т , E Т  ).
                                                                                 2
                                      Т
                                           Т
                  Сполучивши точки  E і  D , отримаємо тінь від відрізка  DE на площині ABC .
                  Для  визначення  освітленості  самого  відсіка  площини  скористаємося  конкуруючими
            точками. На рис. 33 взято дві конкуруючі точки  1(1   1  1 ,  2 )  і  ( ,55  1  5 2 ): точка 1 належить стороні
            AB ,  а  точка  5  -   променю  світла,  що  проходить  через  точку  D .  При  погляді  зверху  ми
            спочатку  бачимо  точку  1,  а  потім  точку  5.  Таким  чином,  промені  падають  на  площину
            трикутника  з  протилежного  відносно  спостерігача  боку  площини,  і  ми  бачимо  на  П
                                                                                                            1
            неосвітлену  сторону  площини.  Візьмемо  конкуруючі  точки  ( ,66    1  6 2 )  і  ( ,77  1  7 2 ):  точка  6
            належить променю світла, що проходить через точку  D , а  точка  7 належить стороні   AB  При
            погляді спереду точка 6 ближче до спостерігача, отже, промені світла падають на трикутник з
            боку спостерігача і він бачить на   П  освітлену сторону трикутника.
                                                 2

                  Приклад 7. Використовуючи спосіб зворотних променів побудувати тінь від відрізка  DE
            на трикутник  ABC  (рис. 34).
                  Розв’язання.  Спочатку  побудуємо  тінь  від  ABC   на  площини  проекцій.  Виконаємо
                                                                             Т
                                                                        Т
            побудову тіней від  AB,  BC, AC , побудувавши спочатку  A ,    C та  (B 1 T  ) ; сполучимо отримані
                                                                        1
                                                                            1
   11   12   13   14   15   16   17   18   19   20   21