Page 66 - 4720

розміщені, відповідно до обґрунтованої моделі багатовимір-
ного простору. Демографічна ситуація, що склалася протягом
останніх 13–15 років, указує на те, що в територіальних гро-
мадах до 1000 осіб приріст населення зменшився на 9 %, а ча-
стка пенсіонерів зросла на 28 %. У громадах понад 5 тис. осіб
приріст населення знизився на 0,8. Тобто динаміка демографі-
чного занепаду зменшується в міру збільшення територіальної
громади.
Для великих та найбільших міст спостерігається також
тенденція до посилення демографічного занепаду. Таким чи-
ном, існує певна закономірність розвитку (занепаду) території,
пов’язана з рівнем і характером її урбанізації. Брак одного з
вимірів потенціалу обумовлює потребу активнішого викорис-
тання наявного.
Виділимо сильні та слабкі сторони великих міст у нових
умовах. Сильні сторони великих міст: вищі можливості для
реалізації людини, у т.ч. праці; концентрація інтелектуальних
ресурсів для розвитку наукомістких високотехнологічних ви-
робництв і міжнародного співробітництва в галузі інновації та
входження в національні структури; а також переваги масш-
табу, вищий рівень розвитку виробничої та соціальної інфра-
структури. Слабкі сторони проявляються в тому, що: великі
міста є дорожчими для проживання (додаткові витрати на
транспорт, певні види послуг); гостріші проблеми транспорту,
ускладнені комунікаційні та постачальницькі функції; склад-
ність вирішення екологічних питань.
Сили, що гальмують ефективне використання потенціа-
лу та взаємодії великих міст у регіональному масштабі:
- на загальнодержавному рівні це дуалізм української по-
літики, труднощі в національно-державному регулюван-
ні та міжсистемний розрив і неефективність зв’язків
«центральна влада – органи місцевого самоврядування»;
- всеохопний характер трансформації суспільно-
економічних відносин, для якого характерний вихід за

65