Page 154 - 4720

ренесансу і бароко (Львівська, Івано-Франківська, Волинська,
Тернопільська, Рівненська області), унікальна дерев’яна архі-
тектура церков, дерев’яні та цегляні храми хатнього типу Че-
рнівецької області. Архітектурно-містобудівна спадщина
Київської, Чернігівської найкраще представлена пам’ятками
архітектури і містобудування доби Гетьманщини (українське
відродження та бароко) а також пам’ятками класицизму. В
Харківській, Полтавській, Сумській областях найцінніші
пам’ятки архітектури датуються ХVII – XVIIІ століттями і на-
лежать до стилів українського відродження і бароко. Окремі
пам’ятки українського відродження і бароко збереглися в
Черкаській області (Чигирин , Суботів).
Врахування культурного параметру в регіональному
розвитку проявляється у двох аспектах: з одного боку, як па-
раметр, залучення якого при визначенні стратегії розвитку ре-
гіону забезпечить більш ефективну його реалізацію; з друго-
го, — в окресленні такого напряму розвитку, який не ігнору-
вав би культурних цінностей людського життя. Не дивлячись
на те, що за сьогоднішніх умов відбувається певна уніфікація
культур та поведінки людей, безперечним є факт, що особ-
ливості національних культур обумовлюють суттєві відмінно-
сті у сприйнятті та відношенні до навколишнього середовища.
Історико-культурна складова потенціалу Карпатського регіону
є значною. Тут виявлені стоянки людей ашельської епохи. Вся
подальша історія регіону характеризується багатством подій
на цих землях: тут відбувалось творення і розпад держав —
входження регіону до Галицько-Волинської держави, Польщі,
Австро-Угорської імперії (частково до Чехії, Румунії, Польщі
та Західноукраїнської Народної Республіки), а також до скла-
ду СРСР; на цих землях тривало формування українського,
польського, угорського, румунського та молдавського народів
з особливостями побуту, культури, духовного життя; виникла
якісно нова церква — національна за формою та вселенська за
змістом — Українська греко-католицька церква (УГКЦ). Збе-

153