Page 159 - 4720

Успенський собор (церква Пресвятої Богородиці ) зведе-
ний у 1157 р. Ярославом Осмомислом, був найбільшою свя-
тинею та окрасою княжого Галича. Головний столичний
катедральний храм був місцем вокняження на Галицькому
столі та князівською усипальницею. Катедра проіснувала до
сер. XVI ст., поки не впала від старості та численних татарсь-
ких нападів. Її розібрали на будівельний матеріал. З матеріалу
Успенського собору в 1586 р. поруч була збудована Успенська
церква. Собор являв собою квадратний в плані ( 32,5 х 32,5 м.
з апсидами – 37,8 м.), триапсидний, чотиристовпний, очевид-
но, одноверхий храм, обнесений з трьох боків закритими га-
лереями. Успенський собор був сильно пошкоджений під час
монголо-татарської навали. А згодом, коли Данило Галицький
переніс свою столицю в Холм, він почав руйнуватися.
Зважаючи на наукову та суспільно-історичну цінність
уцілілих решток Катедрального Успенського собору, в даний
час розпочато консервацію та музеєфікацію вивчених ділянок
пам'ятки.
Там, де Лімниця закінчує свій шлях і вливає свої води у
величавий Дністер, за 3 км від сучасного Галича на Виноград-
ній горі Залуківської височини, красується дивовижна перли-
на сакрального мистецтва, єдиний храм княжої доби, який
зберігся до наших днів. Церква св. Пантелеймона – унікальна
пам'ятка білокам'яного зодчества давнього Галича, науковий
інтерес до якої не згасає до сьогодні. Фундатором величавої
споруди був Галицько-Волинський володар Роман Мстис-
лавович, який на честь свого діда, Київського князя Ізяслава,
християнське ім'я якого Пантелеймон, збудував цей храм у
1200 р.
Після захоплення Галичини Польщею, десь у 1344 р. це-
рква була переосвячечна в катедральний собор для Галицько-
го латинського католицького архієпископа, як костел святого
Станіслава. Це наймення пам'ятка зберегла до 1912 р. З пер-
шої половини XV ст., з 1427 до 1598 р., храм стояв пусткою,

158