Page 158 - 4720

них є костел кармелітів 1624 р. в смт Більшівцях Галицького
району, костел 1760 р. в м. Городенці, костел бернардинів
1735 р. в смт Гвіздець Коломийського району, парафіальний
костел 1703 р. та костел єзуїтів 1763 р. на майдані Шептиць-
кого в м. Івано-Франківську та ін.
Під охороною держави в області знаходяться 4 монасти-
рі, три з них в даний час використовуються за первісним при-
значенням, а саме: монастир-скит 1611 р. в с. Манява
Богородчанського району – під чоловічий монастир УПЦ КП ,
монастир святих отців Василіан XVIII ст. в с. Гошові Долин-
ського району – під чоловічий монастир УГКЦ та жіночий
монастир Василіанок 1903 р. в м. Івано-Франківську. Колиш-
ній жіночий монастир Василіанок в м. Рогатині використову-
ється під лікарню.
Найціннішими пам'ятками в області звичайно ж є фун-
даменти Успенського собору 1157 р. в с. Крилос Галицького
району та церква св. Пантелеймона 1200 р. в с. Шевченкове
цього ж району.
Крилоська гора, обрізана стрімкими схилами та перетята
потужними оборонними валами, протягом XII-XIII ст. була
головною твердинею Галицького князівства – центром літо-
писного Галича. Тут стояли княжий двір, катедра Успіня Пре-
святої Богородиці, церкви та монастирі, двори бояр та
ремісників.
Галич, будучи центром держави, поступово стає духов-
ною столицею Галицької землі. В середині XII ст. тут засно-
вується Галицьке Єпископство, а в 1301 р. Крилос стає
осідком Галицьких митрополитів, згодом – єпископів та мит-
рополичих намісників. Після татарської навали 1241 р. Галич
перестає бути столицею держави, місто занепадає, а на Крило-
ській горі залишається існувати монастир. Протягом XIV-
XVIII ст. Крилоський монастир з катедральною Успенською
церквою (собором) відіграє велику роль в житті Української
Церкви .

157