Page 105 - 4720

головний хребет фіксується вершинами Петрос (2020 м), Го-
верла (2061 м), Брескул (1911 м), Поже-жевська (1822 м), Да-
нцер (1855 м), Туркул (1933 м), Піп Іван Чорногорський
(2022 м). У гірських районах Карпат виділяються дві групи
ландшафтів, які принципово відрізняються за умовами осво-
єння, — гірсько-схилові та гірсько-долинні. Перші з них пред-
ставляють собою схили різної крутизни та експозиції, покриті
лісом або частково безлісні. Вони характеризуються складно-
пересічним рельєфом, їм властиві такі явища, як зсуви, ерозія,
обвали і т. п. До інших відносять днища долин, улоговин, які
нині активно освоєні й значною мірою забудовані.
Лісистість та лісові ресурси. Загальна площа лісів Ук-
раїнських Карпат близько 1,5 млн. га, 64 % площі становлять
експлуатаційні ліси, на яких ведеться лісогосподарська діяль-
ність, 36 % виконують ґрунтозахисні, санітарно-захисні та ес-
тетичні функції, 40 тис. га з них у Карпатах відведено під
заповідники, заказники, резервати. Найзалісненішими є За-
карпатська та Івано-Франківська області (відповідно 46 та
34 %). Лісистість Чернівецької та Львівської областей стано-
вить близько 25 %.
Орні площі становлять від 28,2 % у Закарпатській до
54,2 % у Львівській областях від усього земельного фонду.
Близько 25 % території регіону становлять вигони, сіножаті та
пасовища. Інтенсивність сільського господарства найвища в
Україні. На одного мешканця припадає ріллі (у га): Закарпат-
ській — 0,14, Івано-Франківській — 0,24, Львівській — 0,28,
Чернівецькій — 0,32, а в Україні — 0,62.
Бальнеологічні ресурси. В регіоні налічується майже 800
пунктів мінеральної води із сумарним добовим запасом дже-
рел і свердловин більше 57 тис. мг. Виділяються бальнеологі-
чні ресурси Закарпатської області: 1) Свалява — Поляна —
Плоске (в районі ріки Пінії); 2) Міжгір'я — Верхній Бистрий
— Кслечин (в долинах річок Ріки та Ріпинки); 3) Вишково —
Драгово (поблизу сіл Драгове і Шаян); 4) Рахів — Білин —

104