Page 106 - 4720

Кваси (поблизу сіл Кобилецька Поляна і Кваси); 5) Теребовля
— Солотвине. Мінеральні води характеризуються різно-
манітним складом. З боку Передкарпаття розвідано сірковод-
неві мінеральні води (Немирів, Шкло, Великий Любінь,
Черче, Чернівці), води типу "Нафтуся" (Трускавець, Верхнє
Синьовидне, Розлуч), сульфатно-натрієві (Моршин, Труска-
вець). На Закарпатті розвідані води типу "Нарзан" (Ужгород,
Шаян), "Баржомі" (Свалява, Поляна та ін.), "Єсентуки" (Сой-
ми, Драгове, Кваси та ін.).
Водні ресурси. Регіон добре забезпечений водними ре-
сурсами. Його територією протікають Дністер з притоками
(Стрий, Бистриця), Прут з Черемошем, Тиса з притоками (Те-
ребля, Ріка, Боржава, Латориця), Буг. Середня щільність гід-
2
рографічної мережі Українських Карпат — 0,5–0,7 км/км ,
2
найвища в Україні; максимальна досягає 1,0–1,2 км/км . У ре-
гіоні багато ставів, озер та водосховищ. Найбільше з озер —
Синевир площею 7 га і глибиною до 20 м знаходиться у ба-
сейні р. Тересва на висоті 987 м над рівнем моря. Прогнозні
запаси прісних вод становлять для Волино-Подільського арте-
3
зіанського басейну — 5596,5 тис. л /добу; для Карпатської
3
складчастої зони — 12,6 тис. л /добу, та для Закарпатського
3
басейну — 1081,6 тис. л /добу.
Карпатський регіон включає комплекс рудних і неруд-
них корисних копалин. До першої групи відносяться родови-
ща золота, міді, свинцю, цинку, алюмінію та германію. В
межах Прикарпаття виявлено 17 родовищ калійних солей із
сумарним запасом більш як 510 млрд. т, що розміщені в смузі
шириною 20–30 км від польського та румунського кордонів.
Серед них найбільшими є: Стебницьке — 1,1 млрд. т, Добро-
гостів-Уличанське — 1,4 млрд. т, Марково-Роздільнянське —
0,6 млрд. т, Бориславське — 0,5 млрд. т, Калуш-Голинське —
0,4 млрд. т. Тут розповсюджені і кам'яні солі. У мінерально-
сировинній базі регіону особливу роль відіграє сірка. В смузі
шириною 10–20 км від державного кордону України з Поль-

105