Page 12 - 4713
P. 12

мають  механічного  “дотичного”  тактильного  контакту  з  об’єктом,
            хоча на виході вони і можуть мати контактний датчик).

                   Сканер відноситься до візуальних датчиків двомірних зображень
            у вигляді аркушів з текстом, формулами та малюнками. Але він має
            свої особливості, через які і розглядається окремо.

                   Сканери бувають:
                   1.   Ручні у вигляді лінійки з фотодіодів шириною до 10 см, яку
            вручну  переміщують  вздовж  тексту.  Щоб  отримати  документ

            формату А4, його треба після сканування склеювати.
                   2.  Планшетні:  на  скло  кладуть  документ,  під  склом
            переміщується  каретка  (з  оптикою;  трирядковою  лінійкою  з
            фотодіодами;  кольоровими  RGB-фільтрами;  аналого-цифровим

            перетворювачем).  Оригінал  зчитується  при  освітленні  зі  сторони
            лінійки з фотодіодами.
                   3.   Барабанні: прозорий циліндр (барабан) швидко обертаєтся, і

            за  один  оберт  зчитується  лише  одна  лінія.  Зчитування  візуальної
            інформації  нагадує  переміщення  токарно-гвинторізного  верстату.
            Промінь  світла  лазера  за  допомогою  дзеркала  падає  на
            фотоелектронний  перемножувач,  після  якого  оцифровується  на

            аналого-цифрових                 перетворювачах.                Барабанний              сканер
            використовується  виключно  в  поліграфії.  Він  має  високу
            світлочутливість та високу якість копіювання (8000-11000 dpi).

                   Розпізнавальні  системи  поділяються  за  способом  зберігання
            еталонних  наборів,  сформованих  при  проектуванні  системи  РО,  на
            системи з фотомаскою, системи з електричними моделями еталонів (у

            вигляді  схем  резисторів;  феритових  осердь  з  котушками  і  т.п.)  та
            математичні системи.
                   Розглянемо систему РО з фотомаскою, у якій використовується

            метод  суміщення  об'єкта  з  еталоном.  Об'єкт,  що  розпізнається
            (наприклад, літера), проектується на еталонні маски. Кожна маска  –
            це  трафаретний  отвір  у  непрозорому  матеріалі.  Промінь  світла
            освітлює об'єкт ( який звичайно має темний колір на білому фоні ) і

            через оптичну систему направляється через маску на фотомножник,
            розміщений  за  еталонною  маскою.  Чим  більше  темний  об'єкт
            співпадає з еталоном , тим менше освітлюється фотомножник.

                   У  системах  РО  з  електричними  моделями  розпізнавання
            “зважується”  сума  сигналів  від  рецепторного  поля  об'єкта  з
            еталонами  у  вигляді  матриць  опорів  ,  або  феритових  осердь  з



                                                           12
   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17