Page 9 - 4707

РОЗДІЛ 1 ХІМІЧНА ТЕРМОДИНАМІКА
1.1 Основні поняття і визначення термодинаміки
Термодинаміка – наука про взаємне перетворення
теплоти і роботи. Назва походить від грецьких слів „терме“
– теплота і „динаміс“ – сила. Термін „термодинаміка“
вперше з’явився в статті В. Томсона у 1854 р. Він
застосував це слово для характеристики придуманої Саді
Карно теплової машини, що виконує роботу.
Хімічна термодинаміка вивчає перетворення різних
видів енергії при протіканні хімічних реакцій, процесів
розчинення, адсорбції, кристалізації тощо.
Термодинамічні системи. Термодинаміка вивчає
макроскопічні системи, просторові розміри яких і час
існування достатні для проведення процесів вимірювання.
Такі системи складаються з великого числа матеріальних
частинок (молекул, атомів, електронів, тощо) чи полів.
Отже, термодинамічна система – це тіло або сукупність
тіл, що складаються з великого числа частинок і реально чи
уявно виділені із довкілля.
Все, що оточує термодинамічну систему, називають
довкіллям. Більш абстрактно довкілля розглядають як
термостат, який накладає деякі умови на систему (стала
температура, тиск, хімічний потенціал, тощо).
Розглядають три види термодинамічних систем
(рис. 1.1):
- відкриті – обмінюються із довкіллям речовиною
(m) та енергією (E);
- закриті – обмінюються лише енергією з довкіллям;
- ізольовані – не обмінюються з довкіллям ані
речовиною, ані енергією.

7