Page 12 - 4707

теплоти від більш нагрітого тіла до менш нагрітого,
розчинення солі у воді, змішування декількох газів.
Несамочинні – це процеси, що вимагають для свого
перебігу затрат енергії ззовні. Наприклад, розділення суміші
газів на окремі компоненти, переміщення проти дії сил
тяжіння, зменшення об’єму системи.
Крім того, термодинамічні процеси поділяють на
оборотні і необоротні.
Процес називається термодинамічно оборотнім,
якщо його можна провести в прямому і в зворотньому
напрямку через одні і ті ж проміжні стадії без жодних
енергетичних змін. Оборотні процеси є основою для
термодинамічних розрахунків в ідеальних моделях.
Необоротні процеси перебігають тільки в певному
напрямку з енергетичними змінами. Для необоротних
процесів можна скласти тільки нерівність. Тому, тільки
змінивши реальний необоротний процес на ряд
ідеалізованих оборотних, можна відповісти на питання, чи
можливий він взагалі і за яких умов.
Реальні процеси, що протікають в природі, є
термодинамічно необоротними і нерівноважними.
Необхідно зазначити, що термодинамічна
оборотність відрізняється від хімічної оборотності. Хімічна
оборотність характеризує напрямок процесу, а
термодинамічна – спосіб його протікання.
Характерною рисою функцій стану є те, що при
переході від одного стану до іншого зміна функцій стану не
залежить від шляху перебігу процесу, а визначається
кінцевим і початковими станами. З математичної точки зору
інтегральна функція, що не залежить від шляху перебігу
процесу, повинна бути інтегралом від повного
диференціала. Розглянемо це на простому прикладі.

10