Page 84 - 4707

3. Взаємодією сусідніх адсорбованих молекул у
першому і подальших шарах (для спрощення) нехтують.
4. Теплота адсорбції в першому шарі може мати
особливе значення, яке відображає специфіку взаємодії
молекул адсорбату з адсорбентом, тоді як у всіх подальших
шарах теплота адсорбції дорівнює теплоті конденсації
рідкого адсорбату.
5. Допускається, що конденсація або випаровування
відбувааються лише на вже покритих або з уже покритих
молекулами ділянок поверхні.
6. Припускається, що рівняння Ленгмюра придатне не
тільки до першого, але і до інших шарів адсорбтиву.
На основі цих уявлень Брунауер, Еммет і Теллер
вивели рівняння ізотерми адсорбції (рівняння БЕТ):
A Cp / p
A   s , (2.41)
(1 p p / )[1 (C  1) p p / ]
s s
де С – константа, яка визначається енергією взаємодії
адсорбату, що сконденсувався, з поверхнею адсорбенту; p s –
тиск насиченої пари адсорбату. Використання лінійної
форми цього рівняння
/ p p 1 C  1
s , (2.42)
   / p p
A (1 p p / ) A C A C s
s  
дозволяє графічно визначити обидва постійних параметра
А ∞ і С: відрізок, що відтинає пряма, побудована в
координатах / p p s  / p p , на вісі ординат дорівнює
A (1 p p / ) s
s
1/(А ∞C), а тангенс кута нахилу прямої до вісі абсцис
дорівнює (С -1)/( А ∞K ) (рис. 2.15). При p/p s << 1 рівняння
БЕТ переходить у рівняння Ленгмюра. Оптимальна область
застосування рівняння БЕТ 0,05 < p/p s < 0,3. У міру
наближення p/p s до 1 адсорбція ускладнюється так званою
капілярною конденсацією.

82