Page 127 - 4707

Отже, при простому механічному подрібненні
утворюються частинки, розміри яких не менші декількох
мікрометрів. Це зумовлене тим, що при механічному
подрібненні відбувається і злипання частинок. Тому, для
подальшого диспергування потрібен третій компонент.
Але, в цілому, методи диспергування значно
поступаються методам конденсації за дисперсністю
одержаних систем і навіть за наявності стабілізатора рідко
вдається одержати системи, в яких частинки мають розміри,
менші 1 мкм.
Електричні методи диспергування ґрунтуються на
тому, що електроди, виготовлені з диспергованого металу,
занурюють у рідке середовище і випаровують у вольтовій
дузі. При конденсації парів речовини електродів
утворюється колоїдна система. Метод має обмежене
застосування – можна одержати гідрозолі тільки з
благородних металів.
Акустичні методи ґрунтуються на використанні
5
6
напрямленого ультразвукового поля (частота 10 ÷10 Гц).
Диспергування відбувається в результаті кавітаційного
руйнування (при чергуванні стиснень і розріджень у рідині).
Таке явище викликає великі механічні руйнівні сили.
Останні спроможні диспергувати не тільки рідини, а й
тверді частинки.
Пептизація. Цей метод можна формально віднести
до диспергаційних методів, оскільки тут відсутній процес
подрібнення великих частинок до розмірів колоїдних
дисперсій. Це швидше дезагрегація частинок осаду
розпушеної структури, між якими є прошарки
дисперсійного середовища. Розрізняють три способи
пептизації: адсорбційну, хімічну і промивання осаду
розчинником.
Адсорбційна пептизація спостерігається при
додаванні до осаду такого електроліту, йони якого здатні до

125