Page 108 - 4707

1. На твердій поверхні адсорбенту адсорбуються
тільки ті йони, знак заряду яких протилежний знаку заряду
поверхні адсорбенту
2. Кристалічну гратку адсорбенту добудовують ті
йони, що входять до її складу, ізоморфні з її йонами чи
утворюють з йонами цієї ґратки важкорозчинні сполуки.
Правило Ребіндера – процес адсорбції відбувається
в бік вирівнювання полярностей фаз, причому чим більша
різниця полярностей, тим швидше відбувається цей процес
Правило подібності речовин за полярністю - чим
ближче за полярністю адгезив і субстрат, тим міцніший
контакт між ними.
с d
Рівняння адсорбції Гіббса - Г  -  , Г –
RT dc
адсорбція, молярний надлишок (недостача) розчиненої
2
2
речовини на 1 м поверхні, моль/м ; с – загальна
3
концентрація розчину, кмоль/м ; R – газова стала 8,314
d
Дж/моль K; T – абсолютна температура, K (273+t°C); 
dc
– зміна поверхневого натягу зі зміною концентрації ПАР.
b c
Рівняння адсорбції Ленгмюра – А  А , де

1 b c 
А ∞ – величина максимальної адсорбції, b – константа, що
характеризує співвідношення швидкостей адсорбції і
десорбції b  K / K , с – концентрація розчиненої
a 
речовини.
1
Рівняння адсорбції Фрейндліха – A Kc n , де с –
рівноважна концентрація; n – емпіричний показник степеня,
необхідний для переводу рівняння в лінійну форму, що
відображає ступінь кривизни ізотерми; K – питома
3
адсорбція, якщо с=1 моль/м .
Рівняння Дюпре – A       .
a р-г г-т р-т

106