Page 61 - 4706

Масштаби, розміри соціально-економічних явищ
характеризуються абсолютними величинами, кожна з яких
має свою одиницю вимірювання: штуки, тонни, кіловати,
людино-години, гривні тощо. Вибір одиниці вимірювання
залежить від природи, матеріального змісту явища,
конкретних задач дослідження та практичної доцільності.
За наявності інформації щодо окремих складових
об’єкта дослідження можна проаналізувати його структуру
(склад за певною ознакою).
Характеристиками структури служать відносні величини
– частки, які визначаються відношенням розмірів окремих
складових об’єкта до загального підсумку і виражаються
простим чи десятковим дробом або процентом. Наприклад,
частка становить ј, або 0,25, або 25 % загального обсягу.
Інтенсивність поширення явищ визначається
відношенням різнойменних абсолютних величин: у
чисельнику – обсяги певного явища (кількість подій, фактів),
у знаменнику – обсяг середовища, якому це явище (подія)
властиве. Наприклад, відношення грошової маси до ВВП
(рівень монетизації економіки) в Україні зріс від 18,9 % у
2000 р. до 36,1 % у 2003 р.
При дослідженні масових явищ і процесів широко
використовують середні величини: середня урожайність
зернових, середня заробітна плата бухгалтерів тощо. Середня
відображає характерні (типові) розміри ознак соціально-
економічних явищ в певних умовах простору і часу, розкриває
їхні спільні закономірності.
Для того щоб передбачити майбутнє, необхідно добре
знати минуле і властиві йому закономірності. Інформаційною
базою для аналізу закономірностей розвитку і прогнозування
слугують динамічні (часові) ряди.
Динамічний ряд – це послідовність значень показника,
який характеризує зміну того чи іншого соціально-економічного
явища в часі. Числа послідовності у1, у2, у3, ... , уn називаються

60