Page 73 - 4699

рює додатковий гідравлічний опір в лінії. Клапан відкриваєть-
ся і нафта із технологічного трубопроводу подається в резер-
вуар. Як тільки тиск нафти в трубопроводі знизиться, система
повернеться в початкове положення і клапан закриється.
У даній системі застосовані дві розділювальні посудини
“нафта – рідина” і “рідина – повітря”, завдяки чому пневматич-
на лінія передавання сигналу дуже коротка і на його запізню-
вання практично не впливає. Подавання в розділювальні посу-
дини рідини і повітря відбувається через нормально закриті
клапани 3 і 5. Дросельним вентилем система може налаштову-
ватись на роботу за певної швидкості підвищення тиску.
За проектування і експлуатації пристроїв для гасіння
хвиль тиску шляхом скидання частини нафти із нафтопроводу
виникає необхідність визначення параметрів роботи клапана
для скидання нафти із нафтопроводу (витрати рідини через
клапан, тривалості роботи тощо), що забезпечують зменшення
швидкості збільшення тиску до необхідних меж.

3.9 Диспетчерська служба магістральних нафтопроводів

У системі трубопровідного транспорту здійснюється су-
місна робота значної кількості нафтоперекачувальних станцій
і наливних пунктів з відвантаження нафтовантажів на залізни-
чний і водний транспорт для доставки їх споживачам. Магіст-
ральні трубопроводи з їх відгалуженнями, перекачувальними
станціями, наливними пунктами, лініями зв’язку, станціями
катодного захисту представляють собою складне господарст-
во, всі ланки якого тісно взаємозв’язані.
Порушення роботи в одній із названих ланок, наприклад,
пошкодження будь-якої ділянки трубопроводу (розрив звар-
ного стику, шва труби, поломка засуву) або несправність на-
сосних агрегатів однієї із НПС може викликати зупинку або
значне скорочення перекачування на всьому трубопроводі.
Існуючий розподіл нафтотранспортної системи в горизон-
тальному розрізі за територіально-адміністративною ознакою
приводить до того, що фрагменти нафтотранспортних систем
належать різним підприємствам. Ці системи – єдині об’єкти
управління, які мають внутрішні зв’язки. Звідси випливає не-
обхідність міцної централізації оперативного управління наф-
тотранспортною системою та її частинами, яка може бути реа-
лізована завдяки створенню єдиної багаторівневої системи опе-

71