Page 40 - 4699
P. 40

3 ЕКСПЛУАТАЦІЯ МАГІСТРАЛЬНИХ
                                НАФТОПРОВОДІВ

                3.1  Визначення  пропускної  здатності  магістральних
           нафтопроводів

                На  магістральних  нафтопроводах  нафтоперекачувальні
           станції  розміщають  біля  населених  пунктів,  залізниць,  авто-
           мобільних  доріг,  джерел  електро-,  тепло-  і  водопостачання.
           Через це гідравлічні опори окремих перегонів між станціями
           стають різними. Не завжди перегін, що має найбільший гідра-
           влічний опір, обмежує пропускну здатність всього нафтопро-
           воду. Це пояснюється тим, що на наступних перегонах потріб-
           но  максимально  використовувати  підпори,  які  передаються
           від попередніх станцій.
                Технологією  перекачування  нафти  накладають  обме-
           ження (вставки) на величину максимального тиску на виході
           станцій, що може призвести до порушення міцності трубопро-
           воду, а також на величину мінімально допустимого тиску на
           вході в проміжні станції, внаслідок чого насоси, що працюють
           на станціях, можуть ввійти у кавітаційний режим роботи. Як-
           що на вході в одну із проміжних станцій величина підпору за
           деякої продуктивності стає меншою від мінімально допусти-
           мої величини, це свідчить про те, що нафтопровід може нор-
           мально працювати тільки за продуктивностей, менших від цієї
           величини  і  такий  перегін  між  станціями  обмежує  пропускну
           здатність всього нафтопроводу.
                Пропускною  здатністю  магістрального  нафтопроводу
           називають  максимальну  кількість  рідини,  яку  можна  перека-
           чувати трубопроводом за заданої схеми включення насосів на
           станціях і температури транспортованої нафти.
                Початковими  даними  для  визначення  пропускної  здат-
           ності магістральних нафтопроводів є:
                  фізичні  властивості  нафти,  що  перекачується  трубо-
                                                           о
           проводом:  густина нафти за температури 20  С, кінематична
           в’язкість за двох температур, що охоплюють діапазон темпе-
           ратур, які можуть бути під час експлуатації трубопроводу;
                  геометрична характеристика трубопровідної системи:
           внутрішній діаметр, довжина і різниця геодезичних позначок
           кінця і початку кожного перегону;
                  значення максимально допустимих із умови міцності
           тисків  на  виході  станцій  і  мінімально  допустимих  тисків  на
                                          38
   35   36   37   38   39   40   41   42   43   44   45