Page 153 - 4699

ній підшипниковій опорі. При цьому роботу насоса реєстру-
ють у режимі – подача і тиск на вході.
Необхідність проведення будь-яких додаткових діагнос-
тичних або перевірочних робіт за результатами оперативного
діагностичного контролю визначає старший інженер НПС.

5.2.2.2 Типовий обсяг робіт під час планового діагно-
стичного контролю

Періодичність планового діагностичного контролю на-
сосного агрегату визначають за наробітком на відмову най-
більш слабкої його ланки.
Якщо для магістральних і підпірних насосів наробіток на
відмову слабкої ланки перевищує 2000 годин, потрібно, крім
планового контролю, через кожні 2000 годин наробітку вико-
нувати оцінку ККД і напору без зупинення насоса. У випадку
відповідності величин ККД і напору допустимим значенням
насосний агрегат експлуатують до наробітку, що дорівнює на-
робітку на відмову слабкої ланки.
Періодичність оцінки ККД і напору для магістральних і
підпірних насосів визначена в 2000 годин, виходячи з необ-
хідності оцінки зниження ККД у міру зношування елементів
щілинного ущільнення робочого колеса та інших чинників.
Під час наробітку, що відповідає наробітку слабкої лан-
ки, експлуатацію насосного агрегату зупиняють для прове-
дення діагностичного контролю даної ланки і оцінки техніч-
ного стану інших деталей, які доступні для огляду. Перед зу-
пиненням визначають експлуатаційні параметри насосного
агрегату за сталого режиму перекачування для оцінки його
працездатності і визначення необхідності виду ремонту.
Для допоміжних насосних агрегатів вимірюють інтенси-
вність вібрації за розміром середньоквадратичного значення
віброшвидкості на корпусах підшипникових вузлів і на лапах
кріплення насосів до фундаментної плити або рами у вертика-
льному напрямку.

5.2.2.3 Неплановий діагностичний контроль

Неплановий діагностичний контроль насосного агрегату
потрібно виконувати з метою визначення несправностей насо-
са у таких випадках:

151