Page 106 - 4699

4 СПЕЦІАЛЬНІ МЕТОДИ ПЕРЕКАЧУВАННЯ

4.1 Перекачування газу разом з нафтою

В умовах пласта в нафті міститься значна кількість лег-
ких вуглеводнів. Після їх підняття на поверхню в результаті
зменшення тиску значна частина легких вуглеводнів перехо-
дить у газову фазу, утворюючи попутний нафтовий газ. З пер-
ших же днів розробки родовища виникає проблема утилізації
цього газу. Це дуже складна проблема і про це свідчить той
факт, що щорічно в країнах колишнього СРСР марно спалю-
3
ється у факелах понад 20 млрд м нафтового газу, а в світі – до
3
200 млрд м . Найбільші його втрати допускаються у нових не-
достатньо обладнаних районах нафтовидобування. Для забез-
печення повного використання ресурсів нафтового газу під
час введення в розробку нових нафтових родовищ необхідно
не тільки мати значні матеріально-технічні ресурси і капітало-
вкладення, але і добиватись їх освоєння у найкоротші строки.
Практично на це витрачають 5 – 10 років.
Оскільки жодне нафтове родовище не вводиться в роз-
робку без розвинутої системи збору і транспортування нафти,
то одним із напрямків боротьби із втратами попутного газу є
його перекачування разом з нафтою.
Газонафтовий потік може транспортуватися нафтопро-
водами як у двофазному, так і однофазному (весь газ розчине-
ний у нафті) стані.

4.1.1 Двофазний транспорт нафти і газу

Технологію транспортування нафти і газу у двофазному
стані застосовують у герметичних системах сумісного збору
продукції свердловин протяжністю до декількох десятків кі-
лометрів.
Двофазний газорідинний потік є сумішшю газової і рід-
кої фаз.
Об’ємну витрату суміші Q см визначають як суму
об’ємних витрат фаз

Q см  Q  Q , (4.1)
p
г

де Q , Q – об’ємна витрата рідкої і газової фази відповідно.
p
г
Середня швидкість суміші – це відношення її витрати до
площі перерізу трубопроводу 
104