Page 91 - 4698

2
Р F  a  G  c  G Я d  F 2 a  G  c  G Я d 
B
B
G    
ВН
l l l
(10.6)
2 Т Р .Г а   G  c  G Я   d  Г .
B
f
D Ш e   1 l  Г l
У разі зміни напряму обертання значення F 1 і F 2 поміняються місцями і
рівняння (10.5) буде мати вигляд
 М О  F 1 a G ВН l G B c G Я d  ,0 (10.7)
Р
У цьому випадку величину G ВН визначатимуть за формулою
2 Т е  f а  G  c  G   d 
G ВН  Р .Г  B Я Г . (10.8)
D Ш e f   1 l  Г l
З формул (10.6) і (10.8) видно, що зміна напряму обертання призводить до
зміни розрахункового значення ваги замикаючого вантажу G ВН, що і є основним
недоліком простого гальма.
У диференційному гальмі, яке також є гальмом односторонньої дії (див.
рис. 10.4 б), два кінці стрічки закріплені на гальмівному важелі по різні боки від
осі його обертання, т.О. Це гальмо односторонньої дії, принцип дії якого
базується на різниці натягів ниток стрічки.
Розрахункове значення ваги замикаючого вантажу G ВН, який створює
необхідний гальмівний момент, визначаємо з умови рівноваги сил, що
прикладені до гальмівного важеля
 М О  F 2 a  F 1 b  G ВН l G B c  G Я d  .0 (10.8)

Р F  a  F  b  G  c  G Я d  F  a  F 1 b 
2
2
B
1
G   
ВН
l l
f
G  c  G d  F a  b e   G  c  G d 
 B Я  2  B Я  (10.9)
l l l
f
2 Т (а  b е  ) G  c  G   d 
 Р .Г  B Я Г .
D Ш e f   1 l  Г l
У разі зміни напряму обертання
 М О  F 1 a  F 2 b  G ВН l G B c  G Я d  .0 (10.10)
2
2
1
B
Р F  a  F  b  G  c  G Я d  F  a  F 1 b 
G   
ВН
l l
f
G  c  G d  F  ea  b  G  c  G d 
 B Я  2  B Я  (10.11)
l l l
f
2 Т (a е  ) b G  c  G   d 
 Р .Г  B Я Г .
D Ш e f   1 l  Г l
 f
За a  b e  , гальмівний момент М Г = . У цьому випадку відбувається
самозатягування стрічки, що приводить до раптової зупинки привода. Для
ліквідації цього недоліку співвідношення між розмірами повинні відповідати
умові
a  b e  f , a  5 , 2 ( ... ) 3 . b (10.12)

91