Page 89 - 4698
P. 89

На рисунку 10.3 показано привід лебідки вантажопідіймального механізму,
               оснащену стрічковими гальмами.

















                               Рисунок 10.3 – Вантажна лебідка з стрічковим гальмом


                     Залежно від способу кріплення кінців стрічки стрічкові гальма поділяють
               на три типи: прості (див. рис. 10.4,а), диференційні (див. рис. 10.4,б) і сумарні
               (див. рис. 10.4,в).

                      Замикання  цих  гальм  здійснюється  вантажем  G ВН,  який  розміщений  на
               кінці  гальмівного  важеля.  Гальма  керуються  електромагнітом,  пнемо-  або
               гідроприводом.
                      Розглянемо конструкцію гальм окремо.
                      Просте  стрічкове  гальмо  односторонньої  дії  (рис.  10.4,а)  застосовують
               для нереверсивних механізмів. Основні переваги гальма – простота конструкції,
               недоліки – різне значення гальмівного моменту в разі зміни напряму обертання
               (реверсу) гальмівного шківа.
                     Позначимо  натяг  набігаючої  нитки  стрічки  через  F 1,  a  натяг  збігаючої  –
               через F 2.
                     Залежність між цими зусиллями визначається формулою Ейлера

                                                                f
                                                    F   F  e   .                                     (10.1)
                                                     1    2
               де  - кут охоплення стрічкою гальмівного шківа;
               f – коефіцієнт тертя між шківом і стрічкою.
                     Величина колового зусилля на шківі
                                                     2 T
                                                F       Р .Г    F   F 2 .                           (10.2)
                                                                1
                                                 t
                                                      D Ш
                     Розв’язавши ці рівняння відносно сил F 1 i F 2, одержимо
                                            2T
                                       F t     Р .Г   F 1   F 2   F 2  e   f   F 2   F 2  e   f    . 1    (10.3)
                                             D Ш
                     З рівняння (10.3) одержимо
                                                                                f
                                                   2 T             2 T     e
                                           F 2        Р .Г  ; F 1     Р .Г     ,                     (10.4)
                                                D Ш  e   f     1  D Ш  e   f     1
               де Т Р.Г – розрахункове значення гальмівного моменту, формули (9.4).





                                                              89
   84   85   86   87   88   89   90   91   92   93   94