Page 122 - 4698
P. 122

K   S 
                                                  i        max  ,                                      (14.1)
                                                       S    B
                                                         P
                                                          1
            де К – коефіцієнт запасу міцності стрічки;
            S max – максимальний натяг стрічки, Н;
            S Р1 – міцність тканини прокладки,Н/мм;
            В – ширина стрічки,мм.
                  Товщини зовнішніх обкладинок 2 і 3 вибирають залежно від властивостей і
            розмірів грудок вантажу, режиму роботи конвеєра і частоти проходження стрічки
            через  пункт  завантаження.  Згідно  з  ГОСТ  20-85  випускають  гладкі
            гумовотканинні стрічки загального призначення п’яти типів: 1, 2Р, 2, 3, 4.
                    У  гумовотросовій  стрічці  (див.  рис.  14.4б)  як  тяговий  каркас
            використовують  металеві  троси  1    діаметром  2,1…11,6  мм.,  які  сприймають
            тягове  зусилля.  Троси  завулканізовані  між  шарами  тканини  вздовж  стрічки.
            Обкладки  2,3  стрічки  виготовляють  з  гумової  суміші,  яка  складається  з
            натурального  або  синтетичного  каучуку,  та  пластмас  –  полівінілхлориду  і
            поліетилену. Гумовотросові стрічки застосовують на конвеєрах завдовжки 5000 м
            і більше через їх більшу міцність (за одної товщини вони в 15…25 разів міцніші за
            гумовотканинні).
                  Для  транспортування  абразивних  великогрудкових  вантажів  з  гострими
            кромками застосовують сталеві стрічки, виготовленні з дроту.
                    Конвеєрні стрічки розрізняють за призначенням:
                    -  стрічки загального призначення;
                    -  морозостійкі;
                    -  теплостійкі;
                    -  вогнетривкі;
                    -  для харчових продуктів.
                     Роликові опори
                  За призначенням роликові опори поділяють на рядові, які встановлюються по
            всій  трасі,  і  спеціальні  (центрувальні,  перехідні,  амортизовані,  опори  для
            очищення стрічки), які встановлюються в певних місцях траси.
                  За  кількістю  роликів  і  кутами  їх  нахилу  розрізняють  такі  види  роликових
                                                                                         0
            опор (рис.14.5): а – однороликові; б – двороликові, =10 і 20 ; в – трироликові,
                                0
                                                                0
                                                                           0
            =20, 30, 45 і 60 ; г – п’ятироликові,  1=45  і =22,5 .
                  Двороликові  опори  застосовують  на  пересувних  конвеєрах  легкого  типу,  а
            п’ятироликові  –  під  час  транспортування  важких  вантажів  для  конвеєрів  з
            шириною  стрічки  понад  1400  мм.  Для  неробочої  гілки,  переважно
            використовують однороликові опори (див. рис.14.5,а). Двороликові опори з кутом
                                              0
            нахилу бокових роликів 10  застосовують для стрічок шириною понад 1000мм з
            метою кращого їх центрування.
                  Крок  роликів  робочої  вітки  залежить  від  ширини  стрічки  і  насипної
            щільності  вантажу  і становить 0,9…1,5м. Для неробочої гілки крок  роликів  у 2
            рази більший.






                                                            122
   117   118   119   120   121   122   123   124   125   126   127