Page 35 - 4696

споживач (переважно виробниче підприємство) міг
працювати без складу для вхідної продукції (сировини) і
поставлені матеріальні ресурси відразу спрямовувались у
виробництво. Такий режим поставок суттєво економить
витрати покупця, але збільшує ризик зупинки
виробництва. Штрафні санкції при поставках “точно-
вчасно” на порядок вищі від звичайних (для прикладу,
запізнення машини від постачальника на одну годину
могло значити, що доставлений у ній вантаж передавався
покупцеві безкоштовно).
Мікрологістична система “KANBAN”, вперше
застосо-вана в 1972 р. корпорацією Toyota Motor, є
системою органі-зації безперервного виробничого потоку,
здатного до швидкої перебудови і не потребуючого
страхових запасів. Сутність системи “KANBAN” полягає у
тому, що усі виробничі підроз-діли заводу, включаючи
лінії кінцевої зборки, забезпечуються матеріальними
ресурсами тільки в тій кількості і до такого терміну, що
необхідні для виконання замовлення, заданого
підрозділом-споживачем. Таким чином, на відміну від
тради-ційного підходу до виробництва, структурний
підрозділ-виробник не має загального твердого графіка
виробництва, а організує свою роботу в межах замовлення
підрозділу фірми, що здійснюють операції на наступній
стадії виробничо-техно-логічного циклу.
Подальшим розвитком мікрологістичних систем
стало створення вузькоспеціалізованих логістичних
систем. Зокрема, логістична система “ОРТ” (англ.
optimized produc-tion technologies) - оптимізовані виробни-
чі технології розвива-ла ідеї виробничих та збутових
функцій, закладених у систе-мах “KANBAN” та “MRP”
Найважливішою її особливістю було виявлення у
виробництві «вузьких місць», так зва-них критичних
ресурсів (запаси, устаткування, технологічні про-цеси,
персонал тощо), від ефективності використання яких
залежали темпи розвитку виробництва.
Наступним кроком було створення логістичних
систем “DRP I” і “DRP II” (distribution
requirements/resource plan-ning,) - планування розподілу
продукції, в сфері збуту продук-ції. Використання
34