Page 78 - 4695

меню - майже завжди (так як воно викликається на самому об'-
єкті). У більшості ж випадків перекриття актуального об'єкту
небажане (втрачається контекст). Зробити в цій ситуації нічого
не можна, окрім як зменшити розмір меню, в розрахунку, що
невелике меню перекриватиме малу кількість інформації.
Інша особливість контекстних меню - ієрархія. У звичай-
ному меню ієрархія має одну перевагу: при навчанні вона до-
зволяє упорядковувати елементи меню і тим самим зробити
його зрозуміліше. У контекстних же меню навчальна функція
не відіграє ніякої ролі, оскільки такими меню користуються
лише досвідчені користувачі. Ієрархія елементів втрачає свою
єдину перевагу, не втрачаючи жодного недоліку. Тому робити
ієрархічні контекстні меню можна, але необхідно усвідомлю-
вати, що вкладеними елементами майже ніхто не користувати-
меться (вкладеність збиває контекст дій).
Остання відмінність контекстних меню від звичайних поля-
гає в тому, що в них порядок проходження елементів дуже важ-
ливий. У головному меню не обов'язково прагнути до того, щоб
найбільш часто використовувані елементи були самим пер-
шими – все одно курсор доведеться повертати до робочого об'-
єкту, так що різниці в дистанції переміщення курсору практи-
чно немає. У контекстному ж меню ситуація зворотна: чим далі
потрібний елемент від верху меню, тим більше доведеться ру-
хати курсор. Тому правило релевантності в таких меню діє по-
вною мірою.
Перевага контекстних (спливаючих) меню полягає у тому,
що вони повністю вбудовуються в контекст дій користувачів:
не потрібно переводити погляд і курсор в іншу зону екрана,
практично не потрібно переривати поточну дію для вибору ко-
манди. При цьому вони не займають місця на екрані, що завжди
цінно. Недолік їх у тому, що вони не розміщені на екрані, а тому
практично нездатні чому-небудь навчити користувача.

77