Page 121 - 4695

лів, змісту розділів часто використовуваних у різних інтерфей-
сах, форми заголовків, організації каскадних меню тощо. Най-
більш загальні рекомендації стандартизації такі:
− групи функціонально зв'язаних розділів відокремлюють
роздільниками (межа або порожнє місце);
− не використовують у назвах розділів фраз (бажано не бі-
льше 2 слів);
− назви розділів починають із великої літери;
− назви розділів меню, зв'язаних з викликом діалогових ві-
кон закінчують трьома крапками;
− назви розділів меню, до яких відносяться каскадні меню,
закінчують стрілкою;
− використовують клавіші швидкого доступу до окремих
розділів меню, їх виділяють підкресленням;
− допускають використовувати «гарячі» клавіші, відпові-
дні комбінації клавіш відображають в заголовках розділів
меню;
− допускають використовувати включення в меню піктог-
рам;
− зміненим кольором показують недоступність деяких ро-
зділів меню під час роботи з інтерфейсом;
− допускають робити недоступні розділи невидимими.
Недоступність деяких розділів меню обумовлюється насту-
пним. Головне меню є статичним і присутнім на екрані протя-
гом всього часу роботи з додатком. Таким чином, при роботі з
різними екранними формами (взаємодії з різними функціональ-
ними блоками) не всі розділи меню мають сенс. Такі розділи
прийнято робити недоступними. Тому залежно від контексту
вирішуваних користувачем завдань (іноді від контексту самого
користувача) головне меню застосування виглядає різним чи-
ном. Про подібні зовнішні представлення меню, що розрізня-
ються, прийнято говорити як про різні стани меню. На відміну
від схеми навігаційної системи, складеної раніше і яка є необ-
хідною, в основному, розробникові, з меню користувач входить
в безпосередню взаємодію. Тому слід скласти граф стану меню.

120