Page 178 - 4694

Площинність поверхонь корпусних деталей
контролюють за допомогою контрольної лінійки, яку
встановлюють на дві кінцеві міри однакової товщини. За
допомогою кінцевих мір, клиноподібної масштабної
лінійки або індикатора вимірюють відстань h між
лінійкою і поверхнею деталі, у декількох місцях.
Максимальну різницю значень h приймають за відхилен-
ня від площини. Контрольні лінійки мають значні
прогини внаслідок великої її довжини. Так, лінійка
завдовжки 2000 мм прогинається на 10-15 мкм. Щоб
зменшити прогин, зменшують масу лінійки, виконуючи
в ній отвори, і надають їй параболічної форми. Кінцеві
міри довжини розташовують у точках найменшого
прогину.
При контролі точності розташування поверхонь
визначають відхилення від паралельності,
перпендикулярності осей отворів, відносно інших осей
або площин, відхилення від співвісності, міжосьової
віддалі та інші (рис. 2.4). Міжцентрову віддаль
розраховують за результатами вимірів відстаней між
оправками, встановленими в отвори.

177