Page 264 - 4687

склад. На практиці прагнуть максимально скоротити частку
участі основного матеріалу у покритті. При розплавлюванні
поверхні міцність зчеплення покриття стає максимальною,
виключаються несплавлення та інші дефекти, характерні для
твердої поверхні.
Нанесення покриттів по оплавленій поверхні пов'язане з
великими технологічними труднощами, наприклад при одно-
часному оплавленні великих і особливо складних поверхонь,
тонкостінних виробів. Крім того, істотно зростає зона терміч-
ного впливу в поверхневих шарах основного матеріалу. Мож-
ливі фазові та структурні перетворення, що знижують якісні
та експлуатаційні показники покриттів.
У даний час нанесення покриттів з розплавленням пове-
рхні основного матеріалу виконують із застосуванням конце-
нтрованих джерел теплоти з локальним оплавленям поверхні
на мінімальну глибину.

3.1.2 Взаємодія розплавленого матеріалу покриття з
атмосферою
Для нанесення покриттів з розплавленого стану в основ-
ному застосовують метали та металеві сплави, а також сплави
на основі оксидних сполук. З атмосферними газами (киснем і
азотом) взаємодіє більшість неорганічних матеріалів у роз-
плавленому стані. Навіть оксиди і сплави на основі оксидів
здатні до взаємодії з атмосферою, утворюючи з азотом окси-
нітридні сполуки. Необхідно враховувати здатність до взає-
модії і поверхні основного матеріалу, нагрітого до підвище-
них або високих температур. Необхідність захисту розплавле-
них покриттів і поверхні основного матеріалу від атмосфер-
них та інших газів очевидна. Залежно від методу нанесення
розплавлених покриттів доцільно використовувати газовий
(інертними до матеріалу покриття газами), газошлаковой і
шлаковий захист.

263