Page 263 - 4687

поверхні при змочуванні і розтіканні розплаву покриття,
вкрай небажано. У мікропорожнини дифундують атомарні
гази, розчинені у розплавленому матеріалі покриття. При охо-
лодженні в процесі кристалізації одна частина розчинених
газів (водень, азот та ін.) фіксується в твердому розчині, а ін-
ша мігрує в мікроскопічні несуцільності і переходить у моле-
кулярний стан. Завдяки цьому парціальний тиск атомарних
газів у несуцільностях стає мінімальним, стимулюючи пода-
льшу дифузію газоподібного елемента з розплаву. У результа-
ті дифузійних процесів і високого тиску молекулярних газів у
несуцільностях відповідно підвищується напруження стану на
межі розділу. При недостатній релаксації локальних напру-
жень знижується адгезійна міцність покриттів і їх експлуата-
ційна надійність.

Рисунок 3.4 – Затікання рідини в поглиблення утворені
шорсткістю поверхні: а – розтікання рідини в канавки;
б – неповне змочування поглиблення

Для усунення негативного впливу твердої поверхні при
нанесенні покриттів з розплавленого стану у ряді випадків
процес ведуть з підплавленням поверхні взаємодії (рисунок,
3.1, б). У цьому випадку полегшується взаємодія основного
матеріалу з розплавленим покриттям. Частина основного ма-
теріалу переходить у покриття, змінюючи його вихідний

262