Page 160 - 4687
P. 160

ється  потенційне  ядро.  Температура  і  швидкість  струменя  в
           потенційному  ядрі  приблизно  однакова.  Поза  потенційним
           ядром  і  на  основній  ділянці  струменя  L 0  швидкість  потоку
           знижується. Розглянуті умови перенесення частинок вказують
           на різну їх швидкість у зоні формування покриття, особливо
           слід звертати увагу на периферійні частинки в потоці з недо-
           статньою швидкістю.
                Від величини температури і швидкості порошкових час-
           тинок,  що  надходять  на  поверхню  напилювання,  залежить
           отримання  якісних  покриттів.  Тому  при  розробці  технології
           напилювання необхідно вирішувати непрості  завдання стабі-
           лізації температурного і швидкісного стану частинок в двофа-
           зному потоці, доцільно прагнути до мінімального розкиду по
           дисперсності  порошку.  Позитивні  результати  можуть  бути
           отримані і при зниженні рівня турбулентності витоку струме-
           нів, що дозволить формувати двофазні потоки з меншими зна-
           ченнями кута розбіжності φ (рисунок 2.1).
                При формуванні потоку напилюваних частинок необхід-
           ний  ретельний  аналіз  термодинамічної  стабільності  розпоро-
           шуваного матеріалу. У першу чергу оцінюють процеси випа-
           ровування,  сублімації  і  дисоціації,  обумовлені  нагріванням.
           Для  термічно  стабільних  матеріалів  слід  розглядати  процеси
           взаємодії нагрітих частинок з активною газовою фазою пото-
           ку:  киснем,  азотом,  воднем  і  вуглеводнями.  Високодисперс-
           ний стан частинок зумовлює розвинену поверхню взаємодії та
           суттєво змінює хімічний склад напилюваного матеріалу.
                           Схеми формування покриттів

                Формуванню покриттів при газотермічному напилюван-
           ні присвячено значну кількість робіт, опублікованих як у пе-
           ріодичних  виданнях,  так  і  в  окремих  монографіях.  Початок
           досліджень слід віднести до появи винаходу Шоопа (початок
           XX  ст.),  коли  з'явився  перший  металізаційний  апарат.  Пере-
           важна більшість публікацій відображає лише особливі  умови

                                         159
   155   156   157   158   159   160   161   162   163   164   165