Page 97 - 4681

1981 р. Згодом це дозволило у 1984 р. перетворити державне
підприємство на відкрите акціонерне товариство, в якому 52,38 %
акцій належало трудовому колективу, 28,34 % — державі, а
19,28 % — іншим юридичним та фізичним особам. У 1986 р.
трудовий колектив став орендарем заводу.
Розробка і здійснення проекту реструктуризації
підприємства в 1986 р. за участю консалтингової фірми «Клінвест
Консорціум» та програми ТАСІС Європейського Союзу
дозволила протягом двох років через німецьку фірму «Тюф-
Сертифік» отримати міжнародний сертифікат якості ISO-9002,
хоча витрати заводу на цю роботу становили 100 тис. дол. США.
Сучасне устаткування дозволяє виготовляти щорічно 6 млн шт.
роликових конічних підшипників та 9 млн шт. роликових
голчастих підшипників, які широко використовуються в
автомобільній, тракторній та сільськогосподарській техніці
України, СНД, США, Бразилії, ПАР, Франції, Італії. Значну
частину окремих компонентів підшипників завод постачає іншим
підприємствам концерну.
Після входження ЛПЗ до складу концерну СКФ було
здійснено чимало управлінських змін. Насамперед це стосувалося
організаційної структури управління заводу, а також створення
представництва концерну в Україні (Київ), які представлені на
рисунку 2 і 3.
Максимум випуску продукції було досягнуто в 1991 р.,
коли завод виконував держзамовлення на 15 типорозмірів
підшипників. Після цього обсяги виробництва в 1997 р.
скоротились на три чверті. Завод опинився на грані банкрутства.
Тому Фонд державного майна України в серпні 1997 р. виставив
на некомерційний конкурс 28 % акцій (5,67 млн грн) цього
підприємства, що належали державі. У конкурсі брали участь,
крім СКФ, фірма «Приват-Інтертейдинг» (Дніпропетровськ),
Самарський підшипниковий завод ДПЗ № 9 (Росія).

97