Page 32 - 4679

НПС-4

4

A

НПС-3 k M=12

B 3 k M=11
e k M=10

Н f k M=9
НПС-2 k M=8
2
c' c k M=7
C
b k M=6
c''
b' k M=5
ГНПС-1
a' a 1 k M=4
b''
a'' b' b k M=3
b'' k M=2
k M=1

Q Q oo Q o Q

1-характеристика ділянки 1,02·f·l1·Q2 -m + ΔZ1 (ΔZ1 = Z2 – Z1 );
2- характеристика ділянки 1,02·f·(l1+l2 ) l·Q2 -m+ΔZ2 (ΔZ2=Z3-Z1);
3 - характеристика ділянки 1,02·f·(l1+l2+l3 ) l·Q2 -m+ΔZ3 (ΔZ3=Z4-Z1);
4 - характеристика ділянки 1,02·f·(l1+l2+l3+l4 ) l·Q2 -m+ ΔZ4 + hост (ΔZ4=Zк-Zн);
' '
ab, аb - підпір на НПС-2; cd, c'd' - підпір на НПС-3;
КМ - загальне число працюючих магістральних насосів.
Рисунок 1.9 - Сполучена характеристика НПС і лінійних ділянок нафтопроводу

Визначимо з якою максимальною продуктивністю Q може працювати
нафтопровід при відключенні с-й НПС. Очевидно, що ділянка нафтопроводу від (с-I)-й
до (с+1)-й НПС є тієї, що лімітує. Тому, якщо ми забезпечимо перекачування з
витратою Q , то на інших перегонах ця витрата буде забезпечена.
Максимально можливий напір (с-1)-й НПС дорівнює НПС max, а мінімально
припустимий підпір (с+1)-й НПС – ΔНmin. Відповідно, гранично можлива величина
гідравлічного ухилу (рис. 1.10) на перегоні з відключеною НПС дорівнює:
Н   Н  z  z
і тах  ПС тах тіп С1 С1 .
, 1 02 l С1  l С 

31