Page 184 - 4663

14.2. Ступінь і константа гідролізу

Кількісно явище гідролізу оцінюють ступенем і константою гідролізу.

Стан рівноваги реакції гідролізу характеризується ступенем
гідролізу, що дорівнює відношенню концентрації тієї частини солі, яка
вступила в реакцію гідролізу С гідр, до загальної концентрації розчиненої

солі (C):
С гідр
 
С (14.1)

Ступінь гідролізу залежить від природи солі, концентрації розчину і
температури. Чим менший радіус іонів і більший їх заряд, тим ступінь
гідролізу більший (вплив природи солі). Із збільшенням температури

ступінь гідролізу зростає. Підвищення концентрації солі призводить до
зменшення h, оскільки процес гідролізу оборотний.
Процес гідролізу, як підкреслювалось раніше, є рівноважним, тому

його можна кількісно охарактеризувати за допомогою константи
рівноваги, яку в цьому випадку називають константою гідролізу (К г).
Вираз К г записують, враховуючи йонне рівняння гідролізу і загальні

положення запису константи рівноваги, наприклад
KCN + HOH  KOH + HCN,

+
+

K + CN + HOH  K + OH + HCN,


CN + HOH  HCN + OH .
C C 
K  HCN OH
г . ( 14.2)
C
CN 
У вираз константи гідролізу концентрацію води не записують,
оскільки вона є середовищем.

14.3. Типи гідролізу солей

Залежно від природи аніона і катіона взаємодія солі з водою може
відбуватись по-різному. Можна виділити такі випадки:

1. Сіль, утворена аніоном сильної кислоти і катіоном сильного
гідроксиду, при розчиненні у воді не гідролізує, тому що іони такої солі не

мають іонізуючої дії на воду і їх йони (катіони і аніони) не зв’язують йони


води (OH чи H ), а тому сіль, наприклад КСl утворена НСl + КОН, не

183