Page 183 - 4663

електронів, зумовлює їх взаємодію, яка полягає в тому, що електронна
хмара неподіленої пари електронів Оксигену води перекриває вільні
орбіталі металу. Внаслідок цього йон Цинку стягує на себе електронну
хмару неподіленої пари електронів атома Оксигену, що зумовлює
-
+
послаблення зв’зку між ОН і Н в молекулі води
4p
4s
. . . . . .
2+
Zn O O O O
. .
H
O H HH H H H H
H H
H
+
+
Zn 2+ + H . O H ZnOH + H 3O
O H
+
Йон ZnOH має в два рази менший заряд і більший радіус порівняно з
2+
Zn . Тому йонізуюча дія цього йона незначна. Визначено, що ця йонізуюча
2+
4
дія в 110 рази слабша порівняно з йонізуючою дією Zn .
Йонізуюча дія аніонів також залежить від величини їх радіусів і

зарядів. Аніони сильних кислот (Н 2SO 4, HCl, НNO 3, HClO 4 тощо) мають
порівняно великі радіуси і малі заряди, тому їх іонізуюча дія незначна.
Аніони слабких кислот і кислот середньої сили (Н 2SО 3, Н 2СО 3, Н 2S, Н 2SіО 3,
Н 3РО 4 тощо), навпаки, мають малі розміри і більші заряди, внаслідок чого

йонізують воду

2


n
А + НОН = НА (n1)  + ОН . S + НОН = НS + ОН ,
n
де А – аніон кислоти.
Отже, розчинення в воді солей, які містять йони з йонізуючою дією,

+
спричиняє іонізацію води. Утворені йони Н і ОН зв’язуються йонами солі,
утворюючи нові сполуки. Це явище називають гідролізом.
Отже, гідроліз  це розклад солей полярними молекулами води,
який відбувається внаслідок іонізації молекул води йонами солі без
зміни ступеня окиснення та відбувається зміна концентрації йонів
Гідрогену (величини рН розчину).

Розглянемо явище гідролізу на прикладі гідролізу солі СН 3СООNа.
СН 3СООNа + НОН  СН 3СООН + NаОН – молекулярне рівняння;
+
+
 -

СН 3СОО + Nа + НОН  СН 3СООН + Nа + ОН йонне рівняння;.


СН 3СОО + НОН  СН 3СООН + ОН - скорочене йонне рівняння.

У йонному рівнянні гідролізу слабкий електроліт завжди записують
у недисоційованому вигляді.

182