Page 58 - 4658
P. 58

робітників.  У  розвинених  країнах  вона  значно  менша. Тому
                             встановлення     у   допоміжному       виробництві     технічно
                             обґрунтованих  норм  праці  є  значним  резервом  скорочення
                             чисельності зайнятих та підвищення продуктивності праці.
                                  Складності  нормування  праці  допоміжних  робітників
                             випливають з таких її особливостей:
                               робітник  протягом  зміни  виконує  крім  головних  ще  й
                                 цілу  низку  допоміжних  функцій,  зміст  та  обсяг  яких  не
                                 завжди може бути встановлено заздалегідь;
                               нерівне завантаження протягом зміни;
                               різний зміст та обсяг роботи в окремі дні тижня й місяця;
                               нестабільність самого робочого місця.
                                  Тому практично неможливо встановити конкретне коло
                             операцій та нормувати їх тривалість. У цьому разі вихідними
                             матеріалами при встановленні норм обслуговування та норм
                             чисельності є фотографії та фотохронометражі, а також дані
                             технічного й оперативного обліку.

                                  При  нормуванні  праці  допоміжних  та  обслуговуючих
                             робітників у їхньому трудовому процесі виділяють дві групи
                             функцій:  основні  (такі,  що  мають  більш  постійний  зміст,
                             послідовність,  тривалість  і  періодичність)  і  додаткові  (такі,
                             що  не  мають  регулярного  характеру,  постійного  змісту  та
                             послідовності). Основні функції враховують безпосередньо за
                             їх тривалістю, додаткові − за їх часткою (%) у робочому часі.
                                  До  розрахунку  норми  обслуговування  входить  залік
                             частки  допоміжної  роботи.  Норма  часу  на  обслуговування
                             однієї одиниці устаткування визначається як:
                                                  Нод. = То ∙ N ∙ K1 ∙ K2 (4.8)





                                                            58
   53   54   55   56   57   58   59   60   61   62   63