Page 15 - 4658

дозволяє виявляти об'єктивні втрати робочого часу та
достовірно встановлювати їх кількість, відшукувати наявні
резерви збільшення продуктивності праці та підвищення
ефективності виробництва, конструювати раціональний склад
і структуру трудових процесів з більш повним використанням
робочого часу. Це стає засадами розробки обґрунтованих
планів виробництва і праці, визначення реальної потреби в
кількісному та якісному складі працівників.
Отже, сучасне нормування праці, що переходить від
недосконалого, ненаукового за підходами досвідно-
статистичного нормування до застосування техніко-
економічно та психофізіологічно обґрунтованих норм праці
для всіх категорій працівників, стає міцною основою для
планування чисельності працівників, доцільної їх
розстановки, найбільш ефективного використання техніки і
можливостей людей. Нормування праці дозволяє оцінити
ефективність праці шляхом порівняння з нормами фактичних
ЇЇ витрат, зіставляти результати праці, продуктивність праці
робітників різних професій, використати отримані знання для
усунення збиткової внутрішньовиробничої чисельності
робітників як форми неофіційного прихованого безробіття.

1.3 Об'єкти нормування праці

Різноманітність видів трудової діяльності людей
обумовлює різноманітність об'єктів нормування праці.
Найширше узагальнення дозволяє виділити дві форми витрат
праці: витрати робочого часу та витрати робочої сили
(фізичної та нервової енергії людини). Відповідно до цього
виділяємо і дві групи об'єктів нормування праці: 1) ті, що
характеризуються переважно витратами робочого часу; 2) ті,
що характеризуються переважно витратами робочої сили.

15