Page 26 - 4637

водами ці осади, впадають у спокійніші води моря, їхній потік
води зупиняється, і починає випадати осад. Більш
крупнозернисті осадові породи, такі як гравій і пісок,
випадають першими, пізніше, в тихіших водах, осідає намул, а
вапняки та інші вапнякові породи повільно осідають або
перетворюються на черепашковий грунт і скелетні структури
незліченної кількості дрібних організмів і осідають на дно,
коли ці організми відмирають. Хвилі відіграють важливу роль,
особливо поблизу берега. Вони розподіляють пісок вздовж
берега і відкидають тонші осади у глибші води.
Оскільки осади утворюють нашарування товщиною 1000
футів, ті з них, які є на дні, обтяжуються верхніми шарами, які
витискають води і починається формування породи.
Тоді інколи, коли починає рухатися земна кора, а
морське дно перетворюється на земну поверхню, осадові
породи протягом сотень тисяч років піддаються сильному
змінному тиску. Під цим тиском завершується укладання
порід і осад твердіє. Такі піски перетворюються на пісковики,
мул – на сланцеву глину, а вапняний намул – на вапняки.
Порода, що формується з осаду, незалежно від того,
морського чи ні, називається осадовою породою, оскільки що
вона, як правило, відкладається шарами, пластами або
рівнями. Їх ще називають напластованими породами.

Вулканічні та метаморфічні породи

Деякі породи утворилися не з осаду, а танули і
застигали. Це – породи вулканічного походження. Ті породи,
що досягли чи майже досягли поверхні, все ще
розплавляючись, називають лавою; вони формують вулканічні
конуси, чи поширюються потоками чи пластами , або
залягають прошарками між пластами інших порід, чи
стискаються і тверднуть між іншими породами як згустки.
Породи, що затверділи далеко під землею, називаються

25