Page 24 - 4637

вони не в пастці, то вуглеводні можуть зрештою вийти на
поверхню, де їх можна буде побачити в місці виходу.
Багато геологів зайняті в областях, орієнтованих на
вилучення корисних ресурсів з Землі. Геологів часто
посилають на різні свердловини по всьому світу, щоб оцінити
їх та визначити чи можливо буде продуктивно видобували з
них цінні матеріали, починаючи від граніту закінчуючи
вугіллям. Вони також працюють у нафтовій промисловості,
оцінюють потенційні поклади нафти та співвідносять з їх
обслуговуванням та затратами.
Нафта не являє собою швидкий дистилят, що
утворюється в результаті раптового підвищення температури
чи виверження вулкана; вона виникає в процесі повільної
перегонки (дистиляції) органічного матеріалу в материнській
твердій породі, що залягла на дні стародавніх морів у вигляді
осадів. Нафту не знаходять у підземних озерах, що
наповнюють карстові пустоти, або у водних потоках
підземних каналів; її знаходять у найдрібніших порах і
пустотах пластових порід, таких як піщаники чи вапняки.
Вона не збирається в западинах чи низовинах таких порід.
Вона накопичується у пастках верхніх шарів порід,
утримуючись там тиском води, що наповнює порожнинні
отвори решти пластових порід.
Є три важливі показники для комерційного накопичення
нафти, що роблять її видобуток економічно вигідним, а саме:
материнські породи, пластові породи і пастки. Їх і шукає
геолог-нафтовик.
До материнських порід можна віднести, скоріш за все,
сланці і вапняки, які залягали на морському дні у вигляді
бруду і намулу мільйони років тому, вміщаючи велику
кількість органічних залишків тваринного або рослинного
походження. Пластові породи – це найімовірніше піщаники
або пористі види вапняку чи близького до нього доломіту.
Тектонічні утворення або пастки мають вигляд арки чи

23