Page 103 - 4637

Бурильні замки, як такі, що використовуються на
бурильній трубі, мають багато спільного зі з’єднаннями на
обважнених бурильних трубах (ОБТ) чи можливо навпаки.
Зазвичай бурильні замки не є невід’ємною (суцільною)
частиною бурильної труби, як наприклад з’єднання ОБТ, а
напівпостійними з’єднаннями (кріпленнями, приставками) до
кожного відрізка труби. Великого прогресу було досягнуто у
конструкціях бурильних замків як стосовно відносних
розмірів, так і стосовно металургійних властивостей. Бурильні
замки у новому вигляді не є більше слабшими за тіло труби,
але можуть такими стати через надмірне спрацювання і
неправильну експлуатацію.
Все ще застосовуються два методи приєднання
бурильних замків до бурильної труби: зварне або різьбове
з’єднання. Типи з зварним з’єднанням швидко здобувають
перевагу у більшості галузей, щоправда типи з різьбовим
з’єднанням мають перевагу, яка полягає в тому, що їх можна
замінити на промислі. Суцільний тип замка теж здавалося б
має деяку перевагу, але як і зварний тип, його теж мусять
виробляти на заводі чи в майстерні.
Крім цих основних типів у наявності є багато різновидів
кожного з них, які наявні у кількох розмірах і типах
бурильних трубах. Оригінальний бурильний замок, що
відповідає стандартам АНІ (який пізніше стали позначати Reg.
API) призначений для ніпеля з внутрішнім отвором меншим
ніж внутрішній діаметр внутрішньої висадки труби, менші
розміри якої означали значні обмеження потоку рідини, але
забезпечували міцність ніпельної частини труби.
Бурильний замок АНІ з широким прохідним отвором
(FH) був розроблений, щоб якось полегшити цю умову. Було
визначено, що додавши ¼ дюйма до зовнішнього діаметру
ніпеля, можна збільшити отвір на ¾ дюйма, не послаблюючи
міцність з’єднання. Наступними розробили приватні
конструкції (що не відповідають стандарту АНІ), в яких отвір

102